Сердце, логотип
www.CARDIOGENES.dp.ua
строение и развитие сердечно-сосудистой системы
Реkлама: Сделайте правильный выбор, купив ежедневники из кожи в нашем магазине .
Кардиогенез :: Розвиток судин - артеріальна система. (МЕДИЧНА…
 
Медична ембріологія за Лангманом, Т.Садлер, 2001
Розділ 11

Серцево-судинна система

с. 248-255
[ ⇐ назад | вперед ⇒ ]

Розвиток судин

Рис.11.32 Основні зародкові судини

АРТЕРІАЛЬНА СИСТЕМА

Аортальні дуги

Мал. 11.32. Основні внутрішньо- та зовнішньозародкові артерії (червоні) та вени (сині) у 4-міліметровому ембріоні (кінець четвертого тижня). Представлені лише судини лівого боку ембріона.

Коли протягом четвертого-п'ятого тижнів внутрішньоутробного розвитку формуються горлові дуги, кожна дуга отримує власний черепний нерв та власну артерію. Ці артерії, відомі під назвою аортальних дуг, відходять від аортального мішка, найдистальнішої частини артеріального стовбура (рис. 11.8 та 11.32). Аортальні дуги занурюються у мезенхіму горлових дуг і закінчуються у правій та лівій спинних аортах (у ділянці дуг дорзальні аорти — парні, але в каудальному періоді зливаються, формуючи єдину судину). Горлові дуги та їх судини з'являються почергово у дистальному напрямку; отже, вони всі не є присутні одночасно. Аортальний мішок дає гілку кожній новій дузі, що формується, таким чином даючи початок п'яти парам артерій. (П'ята дуга або взагалі не утворюється, або утворюється не повністю, а потім піддається зворотному розвитку. Через це п'ять дуг нумеруються так: І, II, III, IV і VI [рис. 11.33].) У подальшому розвитку картина змінюється, і деякі судини піддаються повній інволюції.

Рис.11.33 Аортальні дуги наприкінці 4-го тижня

Мал. 11.33. А. Аортальні дуги наприкінці четвертого тижня. Перша дуга облітерується перед формуванням шостої дуги. Б. Система аортальних дуг на початку шостого тижня. Зверніть увагу на аортолегеневу перегородку та великі легеневі артерії.

Утворення аорто-легеневої перегородки в артеріальному стовбурі поділяє вихідний тракт із серця на вентральну аорту та легеневу артерію. Тоді аортальний мішок утворює правий і лівий роги, що дають початок відповідно брахіоцефальній артерії та проксимальному сегменту аортальної дуги (рис 11.34,Б та В).

На 27-й день перша аортальна дуга зникає майже повністю (рис 11.33). Але залишається її незначна частина, що дає початок верхньощелепній артерії. Подібно скоро зникає і друга аортальна дуга. Зі залишкових частин цієї дуги утворюються під'язикова і стремінцева артерії. Третя аортальна дуга велика; четверта та шоста дуги перебувають у процесі формування. Хоча шоста дуга незавершена, головна гілка її вже присутня: примітивна легенева артерія (рис.11.33, A).

До 29-го дня внутрішньоутробного розвитку в ембріона повністю вже зникають перша й друга аортальні дуги (рис 11.33, В). Третя, четверта та шоста дуги широкі. Стовбурово-аортальний мішок поділений так, що шості дуги тепер є продовженням легеневого стовбура.

Рис.11.34 Аортальні дуги і спинні аорти перед перетворенням

Рис. 11.34. А. Аортальні дуги і спинні аорти перед перетворенням їх на дефінітивні структури. Б. Аортальні дуги та спинні аорти після трансформації. Облітеровані компоненти вказано штриховими лініями. Зверніть увагу на відкриту артеріальну протоку і розміщення сьомої міжсегментної артерії зліва. В. Великі артерії у дорослого. Порівняйте відстань між місцем відходження лівої загальної сонної артерії та лівої підключичної у Б та В. Після зникнення дистальної частини шостої аортальної дуги (п'яті дуги та»' повністю і не формуються) правий зворотний гортанний нерв обходить праву підключичну артерію. Зліва нерв залишається на місці і обходить артеріальну зв'язку.

При подальшому розвитку система аортальних дуг втрачає свою первинну симетричну форму, що ілюструють рис.11.34,А, а також рис 11.34,Б та В. Ці рисунки можуть допомогти зрозуміти перетворення первинної артеріальної системи на дефінітивну.

Відбуваються наступні зміни:

Третя аортальна дуга утворює загальну сонну артерію та першу частину внутрішньої сонної артерії. Решта внутрішньої сонної артерії формується з черепної частини спинної аорти. Зовнішня сонна артерія виростає з третьої аортальної дуги.

Четверті аортальні дуги зберігаються з обох боків, але подальша доля кожної з них неоднакова. Зліва вона формує частину дуги аорти між лівою загальною сонною та лівою підключичною артеріями. Права дуга формує найбільш проксимальний сегмент правої підключичної артерії, дистальна частина якої утворюється з частини правої спинної аорти і сьомої міжсегментної артерії (рис. 11.34,Б).

П'ята аортальна дуга або не формується взагалі, або утворюється неповно і пізніше проходить зворотний розвиток.

Шоста аортальна дуга, відома також як легенева, віддає важливу гілку, що росте у напрямку легеневого зачатка, який розвивається (рис 11.33,Б). Справа проксимальна частина стає проксимальним сегментом правої легеневої артерії. Дистальна частина цієї дуги втрачає зв'язок зі спинною аортою і зникає. Зліва дистальна частина зберігається протягом внутрішньоутробного життя у вигляді артеріальної протоки.

Рис.11.35 Схема змін у первинній системі аортних дуг

Рис. 11.35. Схема, що ілюструє зміни у первинній системі аортних дуг.

Одночасно зі змінами в системі аортальних дуг відбуваються інші зміни, (а) Облітерується спинна аорта, розташована між гирлами третьої та четвертої дуг, відома як каротидна протока (рис 11.35). (б) Права спинна аорта зникає між початком сьомої міжсегментної артерії і злиттям із лівою спинною аортою (рис. 11.35). (в) Краніальне згинання, ріст переднього мозку та видовження шиї ведуть до того, що серце опускається у грудну клітку. Через це значно видовжуються сонні та брахіоцефальні артерії (рис 11.34, В). Як подальший результат цього каудального зміщення ліва підключична артерія, дистально фіксована у зачатку руки, зміщує свій проксимальний кінець з аорти на рівні сьомої міжсегментної артерії (рис 11.34,Б) до все вищої точки, поки він не наблизиться до місця відходу лівої загальної сонної артерії (рис 11.34,В), (г) Внаслідок каудального зміщення серця та зникнення різних частин аортальних дуг хід зворотних гортанних нервів починає відрізнятися справа та зліва. Початково ці нерви, гілки блукаючого нерва, іннервують шості горлові дуги. Підчас опускання серця вони обходять шості аортальні дуги і знову піднімаються до гортані, виявляючи зворотний хід. Справа, коли зникають дистальна частина шостої аортальної дуги і п'ята аортальна дуга, зворотний горизонтальний нерв рухається вгору, обходячи праву підключичну артерію. Зліва нерв не піднімається, оскільки дистальна частина шостої аортальної дуги зберігається у вигляді артеріальної протоки, що надалі перетворюється в артеріальну зв'язку (рис 11.34).

Жовткові та пуповинні артерії

Жовткові артерії, що спочатку являють собою певну кількість парних судин, які постачають кров у жовтковий мішок (рис. 11.32), поступово зливаються і формують артерії, розташовані у дорзальній брижі кишки. У дорослої людини вони представлені черевною, верхньою та нижньою брижовими артеріями. Ці судини забезпечують кров'ю похідні відповідно передньої, середньої та задньої кишок.

Пупкові артерії, початково парні вентральні гілки спинної аорти, прямують до плаценти разом з алантоїсом (рис. 11.32). Але протягом четвертого тижня кожна з артерій набуває вторинного зв'язку зі спинною гілкою аорти, загальною клубовою артерією, і втрачає свій початковий сегмент. Після народження проксимальні частини пуповинних артерій зберігаються у вигляді внутрішньої клубової та верхньої міхурової артерій, в той час як дистальні їх частини облітеруються, утворюючи медіальні пупкові зв'язки.

КЛІНІЧНІ ПАРАЛЕЛІ

Дефекти артеріальної системи

У нормі відбувається функціональне закриття артеріальної протоки шляхом скорочення її м'язової оболонки невдовзі після народження, формуючи артеріальну зв'язку. Втім, анатомічне її закриття шляхом проліферації клітин іншими триває 1 -3 місяці. Відкрита артеріальна протока — одна з найчастіших вад великих судин (8 випадків на 10000), особливо серед недоношених дітей; вона може виникати ізольовано або в поєднанні з іншими серцевими вадами (рис11.28,А та 11.30). Зокрема, дефекти, що спричинюють велику різницю між тиском в аорті та в легеневій артерії, можуть призводити до посиленого кровотоку крізь протоку, перешкоджаючи таким чином її нормальному закриттю.

Рис.11.36 Коарктація аорти

Коарктація аорти (рис. 11.36, А та Б) трапляється з частотою 3,2 випадки на 10000. Це стан, при якому просвіт аорти нижче місця відходження лівої підключичної артерії значно звужений. Оскільки звуження може розташовуватися вище або нижче відходження артеріальної протоки, визначають два види коарктації — предуктальну та постдуктальну. Причиною звуження аорти найчастіше буває аномалія середньої оболонки у поєднанні з проліферацією інтими. При предуктальному типі коарктації артеріальна протока зберігається; при постдуктальному, частішому типі, зазвичай закривається. В останньому випадку колатеральний кровообіг між проксимальною та дистальною частинами аорти забезпечується великими міжреберними та внутрішніми грудними артеріями. У такий спосіб нижня частина тіла постачається кров'ю.

Рис. 11.36. Коарктація аорти. А. Предуктальний тип. Б. Постдуктальний тип. Каудальна частина тіла постачається кров'ю великими гіпертрофованими міжреберними та внутрішніми грудними артеріями.

Рис.11.37 Аномальне відходження правої підключичної артерії

Аномалія відходження правої підключичної артерії (рис. 11.37, А та Б) виникає тоді, коли остання утворюється з дистальної частини правої спинної аорти та сьомої міжсегментної артерії. Права четверта аортальна дуга та проксимальна частина правої спинної аорти облітеруються. Внаслідок вкорочення відрізка аорти між лівою загальною сонною та лівою підключичною артеріями місце відходження аномальної правої підключичної артерії опиняється відразу під гирлом лівої підключичної артерії. Оскільки її стовбур походить з правої спинної аорти, вона повинна перетнути середню лінію тіла позаду стравоходу, щоб досягти правої руки. Таке її розташування звичайно не призводить до розладів дихання чи ковтання, оскільки ні трахея, ні стравохід не є значно стисненими.

Рис. 11.37. Аномальне відходження правої підключичної артерії. А. Облітерація правої четвертої аортальної дуги та проксимальної ділянки правої спинної аорти зі збереженням дистальної ділянки правої спинної аорти. Б. Аномальна права підключична артерія перетинає середню лінію тіла позаду стравоходу і може його стискати.

Рис.11.38 Подвійна дуга аорти

Подвійна аортальна дуга виникає тоді, коли між місцем відходження сьомої міжсегментної артерії та її сполученням із лівою спинною аортою зберігається права спинна аорта (рис 11.38). Судинне кільце оточує трахею та стравохід і стискає їх, утруднюючи дихання та ковтання.

Рис. 11.38. Подвійна дуга аорти. А. Збереження дистальної частини правої спинної аорти. Б. Подвійна аортальна дуга формує судинне кільце навколо трахеї і стравоходу.

Права аортальна дуга виникає тоді, коли ліва четверта дуга та ліва спинна аорта повністю облітеруються і замішуються відповідними судинами з правого боку. В деяких випадках, коли артеріальна зв'язка розташовується зліва і проходить позаду стравоходу, спостерігається утруднене ковтання.

Рис.11.39 Облітерація четвертої аортальної дуги. Перервана аортальна дуга.

Перервана аортальна дуга зумовлюється облітерацією четвертої аортальної дуги зліва (рис. 11.39, А та Б). Цей дефект часто поєднується з аномальним відходженням правої підключичної артерії. Артеріальна протока залишається відкритою, і низхідна аорта та підключичні артерії постачаються кров'ю зі зниженим вмістом кисню. Аортальний стовбур постачає дві загальні сонні артерії.

Рис. 11.39. А. Облітерація четвертої аортальної дуги справа і зліва та збереження дистальної частини правої спинної аорти. Б. Перервана аортальна дуга. Аорта забезпечує кров'ю голову; легенева артерія через артеріальну протоку постачає кров до решти тіла.

 

Поддержка
 © 2008-2015 Cardiogenes.dp.ua
© обработка Dr. Andy  
Key words: heart, cardiogenesis, cardiac development. Ключевые слова: сердце, кардиогенез, гистогенез миокарда эндокарда эпикарда, ангиогенез, развитие сердечно-сосудистой системы, васкулогенез, эмбриология, теоретическая кардиология, врожденные пороки сердца, струны сердца. Миокард человека и животных, наука, медицина, ветеринария, сердце.
Rambler's Top100 li MyCounter