Сердце, логотип
www.CARDIOGENES.dp.ua
строение и развитие сердечно-сосудистой системы
Кардиогенез :: Передмова (Шляхи кровопостачання серця,…
 
Пути кровоснабжения сердца - пособие
(Шляхи кровопостачання серця : учбовий посібник для самостійної роботи студентів / Стебельський С.Є, Кульчицький К.І., Козлов В.О. та ін. МЗ України РМК по ВМО, Дніпропетровський медичний інститут. - Дніпропетровськ, 1993. - 39с.
с.3-7
[ ⇐ назад | вперед ⇒ ]

Передмова

Практична спрямованість сучасної науки ставить підвищені вимоги до фундаментальних досліджень будь-якої галузі знання в медицині. Не зважаючи на відомі успіхи практичної кардіології сьогодення, завдання дальшого підвищення якості й результативності профілактики, діагностики і лікування серцево-судинних захворювань лишається однією з актуальних проблем сучасної медицини. Суттєву роль в правильному розумінні патогенеза і раціональному виборі способів лікування патологічних станів серцевого м'яза відіграє поглиблене знання закономірностей його живлення, функціонування, компенсаторно-пристосовних можливостей, що виникає на основі чіткої уяви про будову і дієвість живлячих його судин, особливо на рівні мікроциркуляції (МКЦ). Саме тут природа вирішує свої завдання оптимізації обміну речовин і гомеостазу в залежності від функціональних запитів міокарда шляхом використання певної структурної організації його судинного русла, використовуючи загальні і місцеві механізми адаптації, включаючи механізми локальної саморегуляції. Розкриття морфологічних основ структурно-функціональної організації мікроциркуляції серця становить тому актуальне і корисне в науковому і практичному плані завдання морфології.

Підготовка і видання даного посібника продиктовані природним прагненням авторів комплексно відтворити в одній книзі шляхи кровопостачання серця людини, вивчені на багатьох препаратах з допомогою різноманітних методик дослідження різних рівнів структурної організації і на основних етапах онтогенетичного процесу як в нормі, так і при деяких видах патології. Логіка сучасних морфологічних досліджень примушує також використати і дані експерименту на лабораторних тваринах.

Відомо, що дослідження судинної системи органа ставить перед морфологом два завдання: виявити, розкрити структурну організацію судинного русла органа, а по формі судин і їх зв'язків — оцінити їх функціональні можливості. Виявлення судин в зручному для вивчення їх вигляді цілком залежить від методик, і історія ангіології наочно ілюструє слова І. П. Павлова про те, що наука рухається стрибками в залежності від успіхів, досягаємих методикою дослідження. Після ставших класичними описів вінцевих судин серця В. Шпальтегольцем, основаних на використанні корозії та просвітлення, здавалось, що досягнута вичерпна повнота їх опису. Проте розробка способів дослідження внутрішньоорганних судин з використанням ін'єкції рентгеновоконтрасними масами (М. Г. Привес) дала новий стимул вивчення судин органів, включаючи серце. Комбіновані ін'єкції, просвітлення, використання гістологічних зрізів дозволили Д. О. Жданову постулювати зв'язок будови судинного русла з конструкцією органа.

Новий етап розвитку ангіології почався з виникненням вчення про мікроциркуляцію (МКЦ), витоки якого пов'язані з іменами Б. Цвейфаха, В. В. Купріянова, О. М. Чернуха. Користуючись термінологією Р. Куна, можна сказати, що вчення про МКЦ стало парадигмою ангіології другої половини XX століття. На даний момент вчення про МКЦ займає міцні позиції не тільки в морфології, а й в патології і кліниці.

В поняття МКЦ, як системи, що забезпечує транспорт і обмін рідин в організмі, входять три відсіки: гемомікро-циркуляторний (гемомікроциркуляторне, кровоносне русло, ГМЦР), лімфоносний, або лімфоциркуляторний (ЛМЦР), і інтерстиціальний, тобто, тканинний, позасудин-ний. Таким чином, претендуючи на повноту вивчення шляхів МКЦ, дослідник в ідеалі повинен виявити і дослідити всі компоненти системи МКЦ органа.

Судини ГМЦР і ЛМЦР звичайно вивчають з допомогою методики імпрегнації (за В. В. Купріяновим) в плівчатих препаратах. Основні закономірності будови складових ланок ГМЦР були виявлені саме таким шляхом. Пізніше, при вивченні тримірної конструкції ГМЦР, в об'ємах, почали використовувати імпрегнацію гістологічних зрізів органів. Одними з перших на серці це зробили В. О. Козлов, В. Д. Мішалов. Звичайно, просторову геометрію судинних сіток при цьому довелося встановлювати шляхом уявної і графічної реконструкції серій зрізів, рахуючись з вступаючими в силу законами ймовірності. Адже ймовірність повноти попадання в зріз ланок ГМЦР визначається співпадінням ряду умов: напрямком і товщиною зріза, розподілом судин в товщі стінки органа, типом їх розгалудження, кількістю гілок і т. п. Потрібна велика робота по відтворенню просторової картини взаємовідносин ланок ГМЦР в функціональних елементах органа. Тому виростає значення використання узагальнюючих математичних прийомів біометрії і стерєології, заснованих на морфометрії параметрів ГМЦР не тільки на «вдалих», вибіркових препаратах, але й в решті зрізів, доповнюючих хоч частково, загальну картину ангіоархітектоники органа. Безсумнівною перевагою гістологічних зрізів є, звичайно, можливість ідентифікації на них по клітинному складові стінки судин окремих ланок ГМЦР, а також виявлення ознак зміни стінок судин чи то вікового, реактивного, чи патологічного характеру. Ще більш цікаві можливості відкриває застосування методики напівтонких зрізів, які дозволяють прослідкувати самі інтимні взаємини судинної стінки з оточуючими тканинами і клітинами як на світловому, так і на електронно-мікроскопічному рівні.

Біомікроскопічне дослідження ГМЦР зручне поки що лише в плівчатих утвореннях і потребує контролю на фіксованих плівчатих же препаратах.

Нові можливості в вивченні МЦР відкрило використання мікрокорозійної методики вивчення судин в полі зору скануючого електронного мікроскопа, скануюча електронна мікроскопія корозійних препаратів (СЕМКП). Хоча на сканограмах стають видимими тільки відбитки поверхні зліпків просвітів судин, зате стають доступними аналізу об'ємні, тримірні взаємовідносини всіх компонентів всіх ланок ГМЦР. Співставлення даних СЕМКП з аналізом гістологічних зрізів дозволяє на сканограмах ідентифікувати ланки МЦР, в ряді випадків встановлювати закономірності розподілу ядер ендотеліоцитів і міоцитів, визначати характер внутрішньої поверхні судин і ін. Наявність масштабу збільшення на сканограмах дозволяє проводити й морфологію компонентів ГМЦР.

Зразки використання різних методик виявлення судин, які приймають участь у кровопостачанні серця людини, приведені в даному посібнику.

При оцінці функціональних властивостей і можливостей судинного русла серця по даним морфології нами виділені деякі конструкції, що відіграють роль свого роду морфологічних механізмів регуляції кровотоку. Основні функції судинного русла, як відомо, можна звести до трьох завдань: 1) транспорт, тобто, доставка, приток і відток крові; 2) розподіл крові по судинам окремих камер і шарів органа; 3) безпосередня трофіка тканин органа. Мікросудини внутрішньоорганних сіток басейну вінцевих артерій серця забезпечують перші два завдання, чим, по суті, досягається постійний приплив крові в термінальні ланки кровоносної сітки органа. ГМЦР на своєму рівні вирішує всі три завдання, відповідно функціональним потребам міокарда. Специфічною особливістю морфології судинного русла міокарда є пристосованість першого до постійної скоротливої роботи серцевого м'яза при необхідному збереженні постійного кровотоку в капілярах. Ритмічна скоротливість серця накладає свій відбиток на положення і орієнтацію судин і їх сіток в товщі стінки серця. Вони виявляють структурну та топологічну адаптацію в своїй топографії. Головні стовбури лежать на поверхні міокарду, в захищених місцях, у борознах. Гілки подальших порядків заглиблюються в товщу міокарда звичайно перпендикулярно до поверхні. Відповідно ходу м'язевих пучків і пластин бічні гілки відходять в тангенціальних напрямках. На рівні артеріол та прекапілярних артеріол переважають косі й поздовжні по відношенню до м'язових пучків і окремих кардіоміоцитів напрямки ходу судин. Те саме спостерігається й на рівні капілярів. Поздовжня і гострокутна орієнтація капілярів пов'язана також з впливом вікових змін. Тобто, судинне русло виявляється оптимально адаптованим до конструкції і функції міокарда на будь-якому етапі онтогенезу.

Морфологічні пристосування судинної системи серця для регуляції кровотоку проявляються вже в різниці діаметрів, кутів відгалудження, кількості вторинних гілок, ступені розвитку анастомозів. На рівні ГМЦР морфологічними механізмами регуляції кровотоку можна вважати ступінь галуджень і кути відходження гілок від артеріол, прекапілярних артеріол, розподіл в їх стінці міоцитів, формування прекапілярних сфінктерів. На рівні капілярів — це довжина і діаметр їх, ступінь розвитку міжпоперечних містків між ними, доля резервних капілярів серед функціонуючих (різна в залежності від віку), способи розподілу ядер ендотеліоцитів в їх стінках, орієнтація по відношенню до кардіоміоцитів.

Звертає увагу те, що кількість анастомозів між артеріолами виявилась різко зменшеною, порівняно з тим, що спостерігається в інших органах. За нашими даними це складає специфічну рису будови ГМЦР міокарду. Тому, узгоджуючи з вживаними Конгеймом поняттями, кінцевими слід вважати не артерії, а артеріоли. Можливо цим можна пояснити деякі невдачі аорто-коронарного шунтування, які відзначаються кардіохірургами.

Своєрідною виявляється морфологія шляхів відтоку — венозна частина ГМЦР та решти венозного русла судинної системи серця. Відзначається мультипліковане впадіння посткапілярних венул в збиральні венули, причому лежать вони звичайно в одній площині, в проміжках між пластинами м'язових пучків. Більшість венул та коренів внутрішньоорганних вен наступних порядків лежать поперечно до напрямків ходу м'язових пучків міокарду. Таке положення їх сприяє, мабуть, «видавлюванню» крові в момент систоли.

На ряді фотографій представлені також витоки й судини ЛМЦР. Врахування їх кількості, об'єму, співставлений з відповідними параметрами ГМЦР може дати основу для більш точної оцінки руху рідин в товщі стінки серця. Варто відзначити, що сканограми СЕМКП ГМЦР і ЛМЦР в міокарді серця людини були отримані авторами одними з перших в країні.

По приведеним в посібнику ілюстраціям, порівнюючи гістологічні препарати з сканограмами різного збільшення, можна скласти комплексну уяву про будову ГМЦР різних відділів і шарів серця людини. Знання норми і перебудови цього русла з віком або в патологічних умовах повинно сприяти поглибленому розумінню руху крові як при уточненні патогенеза серцево-судинних порушень, так і при плануванні лікування, використовуючого направлену дію на патологічний процес через судинний фактор.

Автори висловлюють надію, що представлений ними матеріал по вивченню анатомії судин серця людини, включаючи мікроциркуляторне русло, виявиться корисним і для спеціалістів-кардіологів, і для викладачів та студентів медичних вузів.

Всі зауваження і побажання по дальшому удосконаленню посібника будуть з подякою прийняті авторами.

Матеріалом для нашого дослідження були серця 126 людей різкого віку, починаючи від плодів 6—9 місяців, закінчуючи людьми похилого та старечого віку, а також 8 сердець пацюків лінії «Вістар» зрілого віку. Для виявлення крупних судин нами були використані методики: препаровки, ін'єкції туш—желатиновою масою, латексом, підфарбованим в червоний та синій кольори. Для виявлення мікросудин ми використовували методики ін'єкції нітратом срібла по Ю.Є.Виренкову та імпрегнації нітратом срібла по В.В.Купріянову, а також методику скануючої електронної мікроскопії корозивних препаратів, яка була виконана згідно з рекомендаціями Я.Л.Караганова та інш. (1981). Отримані мікрооб'єкти аналізувались під світовим мікроскопом типу «Біолам» та скануючими електронними мікроскопами «JEOL-35», «Tesla BS-300», були оброблені методами варіаційної статистики.

Пути кровоснабжения сердца - пособие
Шляхи кровопостачання серця: Учбовий посібник для самостійної роботи студентів / Стебельський С.Є., Кульчицький К.І., Козлов В.О. та ін. ДМИ. — Дніпропетровськ, 1993.— 39с.
  -   Передмова
  -   Частина 1. Шляхи артеріального кровопостачання серця людини:
  -     -   1.1. Система коронарних артерій;
  -     -   1.2. Система екстракоронарних артерій серця;
  -     -   1.3. Система найменших судин серця (судин В'єссена-Тебезія);
  -   Частина 2. Мікроциркуляторне русло серця на протязі онтогенезу:
  -     -   2.1. Гемомікроциркуляторне русло серця;
  -     -   2.2. Лімфомікроциркуляторне русло серця;
  -   Частина 3. Шляхи венозного відтоку серця;
  -   Заключна частина.
Поддержка
 © 2008-2015 Cardiogenes.dp.ua
© обработка Dr. Andy  
Key words: heart, cardiogenesis, cardiac development. Ключевые слова: сердце, кардиогенез, гистогенез миокарда эндокарда эпикарда, ангиогенез, развитие сердечно-сосудистой системы, васкулогенез, эмбриология, теоретическая кардиология, врожденные пороки сердца, струны сердца. Миокард человека и животных, наука, медицина, ветеринария, сердце.
Rambler's Top100 li MyCounter