Сердце, логотип
www.CARDIOGENES.dp.ua
строение и развитие сердечно-сосудистой системы
Реkлама: Купить дешево трубы полипропиленовые в интернет магазине http://eurounica.com .
Кардиогенез :: Система коронарних артерій (Шляхи кровопостачання…
 
Пути кровоснабжения сердца - пособие
(Шляхи кровопостачання серця : учбовий посібник для самостійної роботи студентів / Стебельський С.Є, Кульчицький К.І., Козлов В.О. та ін. МЗ України РМК по ВМО, Дніпропетровський медичний інститут. - Дніпропетровськ, 1993. - 39с.
с.8-13
[ ⇐ назад | вперед ⇒ ]

Частина 1. Шляхи артеріального кровопостачання серця людини

Серце становить собою центральний руховий орган системи кровообігу, воно переганяє кров по замкненим колам гемоциркуляції, які складаються з артеріального, мік-роциркуляторного і венозного русел. Безперервність течії крові по судинам забезпечується скоротливою діяльністю міокарда та еластичністю стінок артеріальних судин. На рівні капілярів відбуваються обмінні процеси між кров'ю та тканинними структурами органів, що підтримує на певному рівні їх життєдіяльність.

Серцевий м'яз перебуває в постійній функціональній напрузі, що вимагає постійного припливу до нього кисню і комплексу поживних речовин, а також виділення з міокарду продуктів катаболізму.

Кровопостачання серця відбувається за рахунок вінцевих артерій, повністю забезпечуючих потреби міокарда в умовах норми. В разі виникнення коронарної недостатності до кровопостачання серця підключаються компенсаторні джерела васкуляризації міокарда. До них належать артерії суміжних з серцем органів середостіння, перикарда і діафрагми, а також найдрібніші судини серця (судини В'єссена-Тебезія), які сполучають порожнини камер серця з системою вінцевих судин.

Таким чином, серце кровопостачається з трьох джерел, нерівноцінних по своїй значимості: 1) системи коронарних, вінцевих, артерій (головне джерело кровопостачання); 2). системи екстракоронарних артерій (додаткове кровопостачання); 3) системи найменших судин серця (інтра-кардіальне кровопостачання).

1.1. Система коронарних артерій

Головним джерелом кровопостачання серця є ліва і права вінцеві артерії. Вони беруть початок від висхідної частини аорти, з правої і лівої пазух цибулини аорти.

Устя вінцевих судин можуть розташовуватись на рівні вільного краю півмісяцевої заслінки, а також вище або нижче цього рівня. Початкові стовбури розміщуються суб-епікардіально, наступні розгалудження занурюються в товщу міокарда і становлять систему інтрамуральних артеріальних сіток і сплетінь.

1.1.1. Субепікардіальні артерії

Ліва вінцева артерія (а. coronaria sinistra) починається коротким стовбуром діаметром 4—5 мм від лівого напів-коли цибулини аорти. На протязі від 2 до 50 мм (звичайно 8—16) ліва вінцева артерія розташована між лівим вушком і лівим напівколом легеневого стовбура. В цьому місці від неї може відходити гілка пазушнопередсердного вузла. Далі ліва вінцева артерія ділиться на огинаючу і передню міжшлуночкову гілки, (мал. 1). Вони розташовуються відповідно в вінцевій і передній міжшлуночковій борознах серця. Від огинаючої гілки в висхідному і нисхідному напрямках відходять передсердні і шлуночкові гілки. До передсердь прямує від 1 до 8 гілок, які по своїй топографії розподіляються на передні, проміжні і задні, а по своєму протягу — на короткі й довгі.

Мал. 1. Розподіл коронарних артерій серця (схема). А-аорта, ЛС-легеневий ствол.

Права вінцева артерія (a. coronaria dextra) (мал. 1) починається від правої півколової поверхні цибулини аорти, з правої пазухи, має діаметр від 2,2 до 6,8 мм (частіше 2,5—3,5 мм). її початковий відділ лежить між правим вушком і легеневим стовбуром. Далі вона прямує в праву частину вінцевої борозни, огинає правий край серця, переходить назад і продовжується на діафрагмальній поверхні серця, займаючи задню міжшлуночкову борозну. Права вінцева артерія так само віддає передсердні і шлуночкові гілки (мал. 1).

До шлуночків огинаюча гілка дає 1—3 передні шлуночкові гілки, що локалізуються на передній і частково бічній поверхнях лівого шлуночка, ліву крайову гілку до області лівого краю серця, і на задню поверхню лівого шлуночка — 1—3 задні шлуночкові гілки. Відповідно топографії вторинних і послідуючих гілок, огинаюча гілка лівої вінцевої артерії кровопостачає ліве передсердя, ліве вушко і лівий шлуночок.

Передня міжшлуночкова гілка спускається по передній міжшлуночковій борозні до верхівки серця і на шляху віддає слідуючі гілки: 1) гілку артеріального конуса; 2) передні ліво- та правошлуночкові гілки; 3) передні міжшлуночкові перегородкові гілки; 4) діагональну (бічну) гілку. (Мал. 1).

Гілка артеріального конуса розгалуджується на передній стінці артеріального конуса і легеневого стовбура. 3—4 передні шлуночкові гілки під гострим кутом відходять від основного стовбура передньої міжшлуночкової гілки і роз-галуджуються на передній поверхні лівого шлуночка. 3—5 передніх шлуночкових гілок, менших за калібром, локалізуються на вузькій смужці передньої стінки правого шлуночка в межах до двох сантиметрів вздовж передньої міжшлуночкової борозни. 8—12 передніх міжшлуночкових перегородочних гілок занурюються в передню частину міжшлуночкової перегородки. Діагональна гілка починається в проксимальному відділі передньої міжшлуночкової гілки, або від місця поділу загального стовбура лівої вінцевої артерії, іде косо по передній поверхні лівого шлуночка. Примірно в 7% випадків може бути відсутня. В цілому передня міжшлуночкова гілка кровопостачає передню стінку лівого і частково правого шлуночків і передній відділ міжшлуночкової перегородки.

Таким чином, гілки лівої вінцевої артерії приймають участь в кровопостачанні лівого передсердя, лівого вушка, передньої і більшої частини задньої стінки лівого шлуночка, частини передньої стінки правого шлуночка, передніх двох третин міжшлуночкової перегородки.

Передсердні гілки до правого передсердя в кількості від 1 до 11 (частіше 5—6) діляться по топографії на передні, проміжні і задні. Вони також можуть бути короткими і довгими. Від початкового відділу правої вінцевої артерії відходить тоненька гілка артеріального конуса до передньої поверхні легеневого стовбура і конуса правого шлуночка. Вона анастомозує з аналогічною гілкою лівої вінцевої артерії.

Шлуночкові гілки ідуть в нисхідному напрямку. Серед них виділяють передні, крайову і задні гілки. 1—3 передні шлуночкові гілки слідують по передній поверхні правого шлуночка, крайова гілка — вздовж правого края серця. Вона добре виражена, інколи досягає верхівки серця, де може анастомозувати з передньою міжшлуночковою гілкою лівої вінцевої артерії. Задні шлуночкові гілки розташовані на діафрагмальній поверхні правого шлуночка.

Кінцевий відділ правої вінцевої артерії у вигляді задньої міжшлуночкової гілки знаходиться в однойменній борозні серця і коло верхівки серця анастомозує з кінцем передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії Від задньої міжшлуночкової гілки в сторони відходять задні ліво- і правошлуночкові гілки, які розгалуджуються на діафрагмальній поверхні серця. В товщу міжшлуночко-вої перегородки заглиблюються 7—10 задніх міжшлуноч-кових перегородочних гілок.

В цілому, таким чином, права вінцева артерія кровопо-стачає праве передсердя, праве вушко, міжпередсердну перегородку, частину передньої і всю задню стінку правого й частково лівого шлуночків, а також задню третину міжшлуночкової перегородки.

Мал. 2. Типи кровопостачання серця (схема).

В залежності від топографії і зон васкуляризації гілками вінцевих артерій виділяють три типи кровопостачання серця: 1) лівовінцевий, 11,4%; 2) рівномірний або симетричний, 31,4%; 3) правовінцевий, 57,2% (мал. 2). Процентне співвідношення цих типів кровопостачання серця варіює досить в широких межах. Деякі автори виділяють також і типи кровопостачання передсердь в залежності від характеру розгалуджень передсердних гілок вінцевих артерій. Так, лівовінцевий тип кровопостачання передсердь зустрічається в 28,5%, рівномірний — в 12,8%, правовінцевий— в 58,7 %. Співпадіння типів кровопостачання шлуночків і передсердь спостерігається лише в половині випадків.

1.1.2. Інтрамуральні артерії серця

Мал. 3. Розгалудження передсердних гілок коронарних артерій. Рентгенограма. Ін'єкція судин свинцевою масою.

Передсердні гілки вінцевих артерій проникають з поверхні вглиб міокарду і по шляху віддають гілочки до епікарду, міокарду і ендокарду (мал. 3, 4). В епікарді передсердь кровоносні судини широко анастомозують між собою, утворюючи різної форми площинні сітки з петлями різноманітної форми і величини.

Характер розподілу і розташування кровоносних судин в міокарді передсердь залежить від напрямку ходу м'язових волокон. Судинна сітка горизонтального міжвушкового пучка міокарда передсердь — густа, артерії широко анастомозують між собою. Більш крупні судини цієї сітки не завжди відповідають горизонтальному ходу м'язових волокон міжвушкового пучка, а розташовуються під деяким кутом по відношенню до них. Капілярна сітка цього шару міокарда передсердь має вигляд петель неправильної форми, витягнутих відповідно довжині м'язових волокон. В стінці правого передсердя м'язові волокна розміщені паралельно одне одному, формують гребінцеві м'язи. Артерії гребінцевих м'язів правого передсердя відходять від передньої гілки і йдуть відповідно напрямку м'язових пучків, широко анастомозуючи між собою. Мал. 4. Розгалудження гілочок коронарних артерій в стінках передсердь. Вони утворюють густі судинні сплетіння, петлі яких лежать в різних площинах. В проміжках між гребінцевими м'язами судин значно менше і їх петлі розташовані в одній площині. В області устів порожнистих вен м'язові волокна мають циркулярний напрямок, що обумовлює своєрідну архітектоніку кровоносних судин у вигляді напівкілець. В стінці правого вушка кровоносні судини мають сіткоподібний характер і відповідають його структурним особливостям, По краєві вушка спостерігаються судини, що проходять в коротких м'язових трабекулах і з'єднують сітки передньої і задньої стінок правого вушка.

Судинна сітка лівого передсердя має ті самі закономірності розподілу, що й в правому. В лівому вушці з добре розвиненими трабекулами судинна сітка більш густа. Між судинами трабекул відзначаються численні анастомози. Навколо устів легеневих вен також маються кільцеподібні анастомози. В цілому на передніх поверхнях і правого і лівого передсердь, де м'язові пучки волокон розвинуті більше, спостерігаються більш густі сітки кровоносних судин, ніж на задній.

В області овальної ямки міжпередсердної перегородки судини мають деякі особливості ангюархітектоніки. Так в області м'язового валка по краю овальної ямки кровоносні судини утворюють більш густі сітки, ніж в самій ямці. Кровоносні судини в області фіброзних кілець атріовентрикулярних отворів утворюють петлі неправильної форми і різної величини, розміщені в різних площинах.

Виходячи з м'язового шару передсердь артеріальної гілки проникають в ендокард, де формують площинну сітку з петлями різної форми і величини, але дещо більшого розміру, ніж в міокарді передсердь. По своїй архітектоніці вони нагадують сітки епікарду. Коло основ двох- і трьохстулкових клапанів також виявлені кровоносні судини, які супроводжують м'язові волокна, що вростають в стулкові клапани.

Розгалудження кровоносного русла шлуночків серця значно складніші і кількісно значніші, між в передсердях. Це обумовлене товщиною стінки шлуночків, складністю, і різноманітністю конструкції міокарду.

Від основних гілок стовбурів вінцевих артерій відходять гілки наступних порядків, які кровопостачають всі шари стінки шлуночків серця. Одні з них ідуть, як уже сказано, в епікард, де формують густі площинні сітки епікарду, тобто в нутряній пластинці серозного осердя. Більшість більш крупних гілок різної довжини прямують майже під прямим кутом в товщу міокарду. Більш товсті гілки йдуть в радіальних напрямках по відношенню до по рожнин шлуночків і доходять до ендокарду, приймаючи участь в кровопостачанні цього шару, а також трабекулярної системи і сосочкових м’язів. Бокові відгалудження радіальних артерій відповідно ходу м'язових пластинок і пучків відходять в тангенціальному напрямку. На рівні артеріол і прекапілярних артеріол переважають поздовжні і косі напрямки їх по відношенню до осей м'язових пучків і кардіоміоцитів. Капілярні петлі витягнуті вздовж кардіоміоцитів в усіх шарах серцевого м'яза.

Судини зовнішнього поздовжнього шару міокарду, загального для обох шлуночків, віддають значну кількість гілочок різних порядків. З них утворюється густа судинна сітка. В середньому, циркулярному шарі міокарду напрямок судин поперечний до осі шлуночків, але співпадає з напрямком ходу м'язових пучків цього шару. Поверхневі волокна циркулярних м'язів охоплюють обидва шлуночки, і судини, що живлять їх, проходять з міокарду лівого шлуночка в правий. Глибокі пучки циркулярного шару охоплюють кожний шлуночок окремо, виражені більше в лівому шлуночку, відповідно до цього тут судинна сітка розвинута сильніше. Внутрішні волокна міокарду шлуночків становлять, власне, продовження зовнішнього поздовжнього шару, що переходить у внутрішній в області верхівки серця. Останній утворює також м'ясисті трабеку-ли. Внутрішні волокна міокарду шлуночків також постачаються кров'ю від судин, що орієнтовані вздовж ходу м'язових волокон. В кожній трабекулі проходять 1—2 артерії, гілочки яких приймають участь в утворенні капілярних сіток, петлі котрих витягнуті вздовж трабекул.

Сосочкові м'язи одержують поздовжні кровоносні судини з артерій внутрішнього шару міокарду. Вони утворюють капілярні сітки низької порядковості, тому мають невелику кількість анастомозів на рівні більш крупних гілок. Судини міжшлуночкової перегородки, що утворена всіма шарами м'язів серцевої стінки, досить значні. Вони формують багатомірну капілярну сітку, петлі якої витягнуті вздовж м'язових волокон.

Судини ендокарду представлені порівняно густою сіткою судин з великою кількістю анастомозів. Від них відходять артеріоли та прекапілярні артеріоли, які формують капілярні сітки, подібні до сіток ендокарду передсердь, хоча в останніх товщина шару ендокарду тонша.

Півмісяцеві заслінки клапанів аорти і легеневого стовбура побіля своєї основи мають тоненькі кровоносні судини, менш розвинуті, ніж коло стулкових клапанів.

 

1.2. Система екстракоронариих артерій серця...

 

Пути кровоснабжения сердца - пособие
Шляхи кровопостачання серця: Учбовий посібник для самостійної роботи студентів / Стебельський С.Є., Кульчицький К.І., Козлов В.О. та ін. ДМИ. — Дніпропетровськ, 1993.— 39с.
  -   Передмова
  -   Частина 1. Шляхи артеріального кровопостачання серця людини:
  -     -   1.1. Система коронарних артерій;
  -     -   1.2. Система екстракоронарних артерій серця;
  -     -   1.3. Система найменших судин серця (судин В'єссена-Тебезія);
  -   Частина 2. Мікроциркуляторне русло серця на протязі онтогенезу:
  -     -   2.1. Гемомікроциркуляторне русло серця;
  -     -   2.2. Лімфомікроциркуляторне русло серця;
  -   Частина 3. Шляхи венозного відтоку серця;
  -   Заключна частина.
Поддержка
 © 2008-2015 Cardiogenes.dp.ua
© обработка Dr. Andy  
Key words: heart, cardiogenesis, cardiac development. Ключевые слова: сердце, кардиогенез, гистогенез миокарда эндокарда эпикарда, ангиогенез, развитие сердечно-сосудистой системы, васкулогенез, эмбриология, теоретическая кардиология, врожденные пороки сердца, струны сердца. Миокард человека и животных, наука, медицина, ветеринария, сердце.
Rambler's Top100 li MyCounter