Сердце, логотип
www.CARDIOGENES.dp.ua
строение и развитие сердечно-сосудистой системы
Кардиогенез :: Лімфомікроциркуляторне русло серця (Шляхи…
 
Пути кровоснабжения сердца - пособие
(Шляхи кровопостачання серця : учбовий посібник для самостійної роботи студентів / Стебельський С.Є, Кульчицький К.І., Козлов В.О. та ін. МЗ України РМК по ВМО, Дніпропетровський медичний інститут. - Дніпропетровськ, 1993. - 39с.
с.26-31
[ ⇐ назад | вперед ⇒ ]

Частина 2. Мікроциркуляторне русло серця на протязі онтогенезу

2.1. Гемомікроциркуляторне русло серця...

2.2. Лімфомікроциркуляторне русло серця

Вивчаючи сканограми корозивних препаратів судин лімфомікроциркуляторного русла серця, було виявлено, що їх початок знаходиться в інтерстиціальних проміжках, в які після розриву стінки гемокапілярів чи венул, посткапілярних венул попадає ін'єкційна маса, яка дала так звані «течі». Виникнення указаних «течій» добре видно на мал. 91.

Мал. 91. Вихід ін'єкційної маси за межі стінки венули (показано в прямо-кутнику). Сканограма корозивного препарату. Мал. 92 Судини гемо- та лімфомікроциркуляторного русла лівого шлуночка серця плода 9 місяців. Сканограма корозивного препарату.

Початковим відділом лімфомікроциркуляторного русла є лімфатичні капіляри (ЛК). В міокарді шлуночків та передсердь плодів 6—9 місяців вони розпочинаються сліпо, розташовуються в трьох взаємноперпендикулярних площинах між відділами гемомікроциркуляторного русла (мал. 92). Лімфатичні капіляри серця плодів короткі та широкі (довжина 60—100 мкм, ширина 14—16 мкм), їх дальній кінець має напівкруглу форму, в результаті чого вони мають пальцеподібну або брунькоподібну форму. В других випадках лімфокапіляри мають форму лімфатичних озер, в яких мають місце щілиноподібні проміжки різної довжини (мал. 93). Лімфатичні капіляри впадають в лімфатичні посткапіляри (ЛПК), які мають різну форму. Частіше вона овальна, або має вигляд прямокутника із згладженими краями. До лімфатичних посткапілярів (по В, В. Купріянову та інш., 1983) або лімфангіонів (по опреділенню P. C. Орлова та інш., 1983) ми відносили ті лімфатичні судини, діаметр яких перебільшував 200 мкм та в стінках яких мали місце клапаноподібні структури. На рельєфі люмінальної поверхні ЛК та ЛПК зустрічаються вдавлення від ядер ендотеліальних клітин (ЕК), але вони ще недостатньо виражені. Клапанів та клапаноподібних структур на ін'єкційних препаратах та сканограмах нами не виявлено. Не виявлено також прямих лімфо-венулярних анастомозів. Лімфатична сітка міокарду плодів, має «зародкову», трубчато-петлисту форму ЛК. Для неї характерним є переваження вільно лежачих трубчатих виростів та мала кількість замкнутих петель.

Мал. 93. Трьохмірна структура лімфатичних капілярів міокарду лівого шлуночка серця плода 9 місяців. Сканограма корозивного препарату. Мал. 94 Трьохмірна структура ЛМЦР міокарду лівого шлуночка серця дитини 6 років. Субепікард. Сканограми корозивних препаратів.

Після народження виявляється значно більша кількість ЛК та ЛПК на одиницю об'єму міокарду. В багатьох випадках ЛК розпочинаються сліпо із інтерстіційних проміжків (мал. 94). По ходу ЛК зустрічаються звуження та розширення. В стінці ЛК добре виявляються вдавлення від ядер ЕК- З'єднуючись між собою, ЛК створюють капілярні комірки полігональної або овальної форми, часом не замкнуті. Кількість замкнутих петель до 4—6 років значно збільшується. Від ЛК лімфа потрапляє в ЛПК, які на сканограмах мають вигляд об'ємних, приплюснутої форми тіл із згладженими краями, або ж мають вигляд міжклапанних сегментів (мал. 95).

Мал. 95. Лімфатичні капіляри та посткапіляри міокарду лівого шлуночка серця дитини 7 років. Сканограми корозивних препаратів. Мал. 96. Трьохмірна структура лімфатичних та кровоносних судин міокарду лівого шлуночка серця людини статевого віку. Сканограми корозивних препаратів.

Тенденція наростання лімфатичних судин (ЛС), яка намітилась в міокарді шлуночків та передсердь після народження, продовжується в підлітковому віці та в періоді статевого віку. Клапани та клапаноподібні структури виявляються в місцях впадіння мілких ЛС в більш крупні та в місцях утворення сліпих вип'ячувань стінки ЛС (мал. 96). На стінках судин мають місце вдавлення від ядер ЕК (мал. 96).

В зрілому віці кількість ЛК та ЛПК на одиницю об'єму міокарду досягає найбільшого значення. Але, в кількісному значенні перевершують ЛПК. Розташовуються ці відділи ЛМЦР в сполучнотканних проміжках, в басейнах венул та вен. Довжина ЛК тут досягає 90—150 мкм, ширина їх варіює і достовірно не відрізняється від ширини ЛК міокарду підліткового віку (10—30 мкм). Як правило, ЛК з'єднуються між собою в комірки, розміри яких також варіюють. ЛПК, які збирають лімфу від ЛК, мають витягнуту форму з закругленими краями, відділяючись між собою короткими звуженнями просвіту в вигляді перетяжок (мал. 97). Розташовуються ці судини між судинами ГМЦР. На рельєфі зліпку цих судин добре виявляються вдавлення від ядер ЕК, а також косо і впоперек розташовані до довгої осі ЛПК борознії ЛПК різної глибини (мал. 97). Прямих сполучень між частинами ГМЦР та ЛМЦР нами не виявлено.

Мал. 97. Трьохмірна структура ЛМЦР міокарду лівого шлуночка людини зрілого віку. Сканограми корозивних препаратів. Мал. 98. Трьохмірна структура ЛМЦР міокарду правого шлуночка серця людини похилого віку. Сканограма корозивного препарату.

В серці людей похилого та старечого віку виявляється зменшення числа ЛК та ЛПК на одиницю об'єму міокарду, збільшення випадків незамкнутості капілярних петель.. ЛК бувають значно розширені або, навпаки, значно витончені, з нерівними контурами стінки, наявою в ній мікроаневризм та мікродеформацій. З'єднуючись з ЛПК вони утворюють комплекс ЛС, які мають плоску форму, досягаючи 350—600 мкм у довжину. Поверхня зліпку в них має «зморщений» вигляд за рахунок багаточислених борозн (мал. 98). В других випадках в місцях впадання в ЛС комплекси ЛП і ЛПК утворюють «корзинки» (мал. 99).

Наряду з приведеними вище якісними та кількісними. описами сканограм корозивних зліпків судин ЛМЦР серця людини на протязі індивідуального розвитку нами були здобуті сканограми серця пацюків лінії «Вістар» зрілого віку. На наш погляд у відношенні якості морфології рельєфу судин ЛМЦР останні багато в чому доповнюють сканограми ЛМЦР серця людини на протязі онтогенезу. Тому рахуємо за необхідне привести їх нижче для збагачення загальної картини ЛМЦР серця. До цього слід доповнити те, що приведені нижче сканограми (мал. 101) були отримані в творчій співдружності з доцентом В. К. Шишло та викладачем М. О. Беклемішевим кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Московського ЦШКЛ, лід керівництвом завідуючого кафедрою, професора Ю. Е. Виренкова. Користуючись сторінками цього посібника маємо змогу ще раз винести щиру подяку В. К. Шишло та М. О. Беклемішеву за надану допомогу в отриманні цінних сканограм ЛМЦР серця.

Мал. 99. Трьохмірна структура ЛМЦР міокарду правого шлуночка серця людини похилого віку. Сканограма корозивного препарату.

Ітак, початковим відділом ЛМЦР є лімфатичні капіляри (ЛК), які представляють собою або сліпорозпочинаючися створення пальцевидної форми, або ж частини комірок сітки ЛС субепікардиальної зони серця пацюка (мал. 100). Ширина їх в середньому 10—30 мкм, довжина 30—90 мкм. На приведених сканограмах добре виявляються вдавлення від ядер ЕК, округлої форми. їх розміри в середньому досягають: 6х9 мкм, відстань між ними — від 5—10 до 20—30 мкм. На рельєфі стінки цих судин добре видні мікроборозни, які мають косе та поперечне направлення відносно довгої осі судини. Найбільша кількість ЛК виявляється в басейнах венозних судин, в тому числі і венул та посткапілярних венул. Впадають ЛК в ЛПК. В місцях впадання ЛК клапаноподібних змін рельєфу зліпку цих судин в більшій кількості випадків нами не виявлено. Довжина ЛПК в середньому рівна 100— 300 мкм, а ширина 25—50 мкм. На рельєфі зліпку цих судин в великій кількості виявляються вдавлення від ядер ЕК, число яких на одиницю площі ЛГІК виросло в 5—2 раза. Це привело до зменшення відстані між ними до 5—10 мкм. На зліпках ЛПК добре виявляються багато-численні мікроборозни, які мають більшу глибину, ніж в ЛК. У місцях переходу одних ЛПК в другі мають місце воронкоподібні вдавлення зліпків цих судин. На наш погляд, це клапаноподібні ознаки рельєфу ЛПК. В цих місцях була виявлена найбільша кількість вдавлень від ядер ЕК. Збираючи лімфу ЛПК від менших по діаметру ЛПК та ЛК часто мають мішковидну форму та зглажений рельєф зліпку (мал. 101). З'єднуючись між собою та з ЛК, ЛПК формують сітку ЛС субепікардіальної зони міокарду (мал. 101), в якій є комірки різної величини. В середньому величина однієї комірки знаходиться в такому розподілі: 150X300 мкм. При цьому, як видно з мал. 101в, ці комірки можуть бути незамкнутими. Збирають лімфу від ЛС крупні виносячи ЛС, діаметр яких досягає 150— 300 мкм та більше. Часто ці судини розпочинаються в безпосередній близості до мілких артерій та вен.

Мал. 100. Трьохмірна структура ЛМЦР субепікарду серця пацюка. Сканограми корозивних препаратів.

Аналізуючи отримані дані, можна побачити, що ЛМЦР міокарду плодів 6—9 місяців знаходиться на стадіях свого розвитку. Про це нам свідчать: 1) признаки брунькування та повздовжного розщеплення ЛК; 2) існування лімфатичних озер; 3) відсутність клапанів; 4) наявність рідких, незамкнутих капілярних петель з трубчатопетлистою формою та великою кількістю сліпорозпочинаючихся ЛК. Знаючи про те, що основними функціями лімфатичної системи є резорбція та транспорт продуктів метаболізму, а також імунний захист та основуючись на отриманих морфологічних даних, можна припустити, що ЛМЦР серця плода несе на собі низьке функціональне навантаження. Таке предположення на перший погляд може здаватися парадоксальним, оскільки відомо, що рівень метаболізму кардіоміоцитів плода високий, і ще тільки за плодний період розвитку маса серця збільшується в 120 разів, тоді як за весь період позаутробного розвитку маса серця збільшується всього в 8—10 разів.

Відповідь на це запитання знаходиться в особливостях споживання організму плода. Адже поживні речовини, кисень та імунний захист плод отримує від організму матері. Це значить, що в організм плода потрапляють вже не чужорідні, а максимально однорідні продукти, які не потребують глибокої переробки, які супроводжуються великим виходом продуктів метаболізму. Тому, виходячи з принципу єдності структури та функції стає зрозумілим неповний розвиток ЛМЦР серця плодів.

Після народження, коли організм потрапляє в нове для нього середовище, він починає самостійно отримувати та переробляти страву — «чужорідні» білки, жири та вуглеводи. Як раз в цей період індивідуального розвитку і відмічається активний розвиток ЛМЦР, особливо ЛК. Збільшення кількості ЛК та ЛПК на одиницю об'єму міокарду забезпечує виникнення замкнутих капілярних петель. Переважання кількості ЛК над ЛПК в цей час свідчить про високу резорбційну функцію ЛМРЦ, яка допомагає високому рівню метаболізму активно ростучих кардіоміоцитів, формуючи все нові слої міокарду.

Мал. 101. Трьохмірна структура ЛМЦР субепікарду серця пацюка. Сканограми корозивних препаратів.

У віці 7—14 років ЛМЦР міокарду шлуночків та пересердь багато в чому наближається до ЛМЦР серця людини зрілого віку. При цьому треба відмітити в ЛПК наявність клапанів, а часткова невідповідність форми шляхів ЛМЦР можна пояснити віковими змінами паренхіми та строми серця.

У міокарді людини зрілого віку кількість ЛК та ЛПК на одиницю об'єму міокарду — найбільша, що свідчить про те, що кількість лімфи та інтенсивність лімфотоку в цей час — найбільші. Форма ЛК та ЛПК відповідають формі паренхіми та строми міокарду цього віку. Переважаючий в цей час об'єм ЛПК над ЛК в міокарді шлуночків та передсердь свідчать про переважну функцію транспорта, над функцією резорбції.

Форма, розміри ЛК, ЛПК та ЛС серця людей похилого та старечого віку несуть на собі відбитки інволюції, редукції, що впливає на процеси резорбції та транспорту лімфи.

В результаті дослідження морфологічних особливостей рельєфу шляхів ЛМЦР серця пропонуємо їх можливі функціональні властивості. Результати нашого дослідження підтверджують існуючі факти про відсутність прямих, безпосередніх анастомозів між кровоносними та лімфатичними судинами. Відсутність клапаноподібних структур та змін рельєфу зліпків на шляхах відтоку лімфи від ЛК до ЛПК наводить на думку про те, що скорочующий міокард сам бере на себе функцію виштовхування та направлення току лімфи. Велика кількість ядер ендотеліальних клітин в стінках ЛК та ЛПК свідчать про високу змогу цих судин до трансендотеліального переносу та резорбції.

Наявність мікроборозн на рельєфі зліпків ЛК та ЛПІС свідчать про здатність цих судин до розтягування при заповненні їх лімфою. Останнє підтверджується ще й тим, що в багатьох випадках достатньо чітко виявляються ЛК, ЛПК мішковидної форми зі зглаженим рельєфом, на якому складки та мікроборозни майже відсутні. Збільшення, ядер ЕК в напрямку від ЛК до ЛПК свідчить на підвищення елементів сполучної тканини в формуванні адвентиційного слою лімфатичних мікросудин. Як відомо, при цьому одночасно з'являються компоненти сполучної тканини, які забезпечують появу створок клапанів, а їх виникнення грає рішучу роль в цілеспрямуванні лімфотоку по всіх відділах лімфатичної сітки.

Частина 3. Шляхи венозного відтоку серця

Пути кровоснабжения сердца - пособие
Шляхи кровопостачання серця: Учбовий посібник для самостійної роботи студентів / Стебельський С.Є., Кульчицький К.І., Козлов В.О. та ін. ДМИ. — Дніпропетровськ, 1993.— 39с.
  -   Передмова
  -   Частина 1. Шляхи артеріального кровопостачання серця людини:
  -     -   1.1. Система коронарних артерій;
  -     -   1.2. Система екстракоронарних артерій серця;
  -     -   1.3. Система найменших судин серця (судин В'єссена-Тебезія);
  -   Частина 2. Мікроциркуляторне русло серця на протязі онтогенезу:
  -     -   2.1. Гемомікроциркуляторне русло серця;
  -     -   2.2. Лімфомікроциркуляторне русло серця;
  -   Частина 3. Шляхи венозного відтоку серця;
  -   Заключна частина.
Поддержка
 © 2008-2015 Cardiogenes.dp.ua
© обработка Dr. Andy  
Key words: heart, cardiogenesis, cardiac development. Ключевые слова: сердце, кардиогенез, гистогенез миокарда эндокарда эпикарда, ангиогенез, развитие сердечно-сосудистой системы, васкулогенез, эмбриология, теоретическая кардиология, врожденные пороки сердца, струны сердца. Миокард человека и животных, наука, медицина, ветеринария, сердце.
Rambler's Top100 li MyCounter